Різні форми здобуття освіти
Про це йдеться в листі №1/9-525 від 20 серпня, опублікованому на сайті МОН.
У відомстві зауважують, що, відповідно до статті 9 закону “Про освіту”, середня освіта може бути організована за такими формами:
- - інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
- - індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж)
14 червня набуло чинності положення про інституційну форму навчання, а у вересні в Україні запрацювала сімейна форма навчання.
Окрім того, у МОН зазначали, що в разі відмови від вакцинації, батьки можуть обрати для своїх дітей індивідуальну або дистанційну форми навчання в школі.
З вересня учні матимуть можливість скористатись сімейною формою навчання
Зазначається, що раніше дитині дозволяли навчатися на індивідуальній формі лише за наявності поважних причин і з дозволу місцевого управління освіти. Тепер же зарахування або переведення учня на будь-яку індивідуальну форму не вимагає додаткового погодження.
“Відтепер батьки матимуть можливість обирати спосіб та форму навчання дитини, орієнтуючись на її потреби та хист. Вони також зможуть брати участь у формуванні навчального плану або програми розвитку, якщо йдеться про дитину з особливими освітніми потребами”, – сказала Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
У Положенні докладно розписано, як саме має бути організовано навчання для кожної з форм.
Форми здобуття освіти, за якими можна навчатися в конкретній школі, мають оприлюднюватися на її сайті або на сайті засновника.
Сімейна (домашня) форма освіти
Діє для учнів, чиї батьки хочуть і готові самостійно організувати навчання вдома. Проте учня мають зарахувати до певного закладу, який буде відслідковувати його навчальний прогрес. Батьки мають написати заяву про навчання за сімейною формою.
Знання учня мають відповідати Державному стандарту, підсумковий контроль робитимуть 4 рази на рік.
У разі незадовільних результатів Педрада може:
- рекомендувати батькам перевести дитину на інституційну форму (для учнів 1–4 класів);
- перевести учня на інституційну форму (для учнів 5–11 (12) класів).
Водночас, батьки зможуть отримати консультації та допомогу вчителів, аби скласти індивідуальний навчальний план дитини, підручники та рекомендації щодо подальшого навчання.
Екстернат
Серед поважних причин для цієї форми – неможливість відвідувати заняття у школі чи скласти річне оцінювання. Екстернат, зокрема, орієнтований на учнів, які опанували або можуть опанувати один чи кілька предметів, класів чи навіть рівнів освіти швидше своїх однолітків. Учень повинен мати документ, що підтверджує поважність причин.
Батьки та учні з непідконтрольних територій або лінії зіткнення можуть подати документи для зарахування на екстернат в електронному вигляді. Якшо учень не має документу про попередню освіту, його зарахують після оцінювання у закладі, де він планує навчатись.
Педагогічний патронаж
Передбачений для учнів, які за станом здоров’я не можуть з’являтися у школі щодня, перебувають на стаціонарному лікуванні або потребують навчання біля лікарняного ліжка. Також ця форма освіти розрахована на учнів початкових та базових шкіл у сілах у класах менш як з 5 учнів.
Педагогічний патронаж передбачає індивідуальний супровід учня з боку вчителя. Проте велику частину матеріалу учень має опрацювати самостійно.
Інклюзивна освіта
ЮНЕСКО визначає інклюзивне навчання як «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади, та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі».
Тобто це такий спосіб отримання освіти, коли учні або студенти з особливими освітніми потребами навчаються в загальному освітньому середовищі за місцем свого проживання, – і це є альтернативою інтернатній системі, за якою вони утримуються та навчаються окремо від інших дітей, або домашньому та індивідуальному навчанню.
Але питання інклюзії варто розглядати не тільки в аспекті створення доступного освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта в широкому сенсі передбачає створення рівних можливостей для всіх категорій дітей в Україні.
Жоден з них не має відчувати себе іншим – і це головне завдання інклюзії.
КОГО МИ ВВАЖАЄМО ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Наразі законодавчо схвалено вживання терміну «діти з особливими освітніми потребами». Його використовують щодо дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращення здоров’я, розвитку, навчання, загальної якості життя та соціалізації, тобто включення в громади своїх однолітків та інших дітей.
До цієї категорії належать і діти з постійною або тимчасовою інвалідністю.
МЕТА ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
Інклюзивне навчання має покращити навчальне середовище, забезпечити потреби всіх учнів з повагою до їхніх здібностей та можливостей.
Учителям та учням відкривається все розмаїття способів навчання, а його методи мають бути особистісно орієнтованими – з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливим потребами.
ПЕРЕВАГИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
· Усуваються бар’єри в системі освіти та системі підтримки дітей з особливими потребами.
· Батьки залучені до процесу навчання.
· Діти з особливими освітніми потребами отримують можливість для нормальної соціалізації, розвитку своїх сильних сторін і талантів та подальшої інтеграції в суспільство, вступ до професійних та вищих навчальних закладів.
· У дітей з особливими освітніми потребами формуються соціальні компетенції для налагодження дружніх стосунків з ровесниками у школі та поза її межами; моделюються належні способи взаємодії з колективом.
· Створюється атмосфера спокійного прийняття відмінностей інших людей.